Позов Державного казначейства – Генерального директора з питань національних доріг та автомагістралей
Правління Budimex S.A. повідомляє, що до нього надійшов позов позивача – Державне казначейство – Генеральний директор з питань національних доріг та автомагістралей (далі – «Позивач»/«GDDKiA»). Відповідачами є: Budimex S.A. та дві інші юридичні особи («Відповідачі»). Позивач вимагає, щоб його вимоги були присуджені солідарно з трьох Відповідачів. Справа пов'язана з публічним тендером на будівництво ділянки траси S8 Пьотркув Трибунальський – Рава Мазовецька, який був укладений у 2009 році і який не був проведений компанією Budimex Dromex S.A. (компанія з групи Budimex – учасник одного з консорціумів, що беруть участь у вищезазначеному тендері, що перейшов у власність Budimex S.A. відповідно до статті 492(1)(1) Кодексу комерційних компаній).
Предметом спору є вимоги про відшкодування збитків, що стосуються, згідно з позовною заявою, забороненої «узгодженої практики» «шляхом заміни автономних економічних рішень узгодженнями, укладеними між конкурентами, які подали заявки на єдиному публічному тендері». В результаті цього порушення, на думку Позивача, предмет вищезазначеного договору буде виконуватися за ціною, значно вищою за ту, яка була б прийнята та сплачена, та ціною, яка гіпотетично була б сплачена, якби не мала місце практика, що обмежує конкуренцію. Для черговості слід зазначити, що вищезазначене замовлення було виконано за ціною, нижчою за бюджет замовника – Позивача. В якості підстави для вимоги про відшкодування шкоди також вказуються стаття 415 ЦК і стаття 416 ЦК.
Вартість спору: 539 957 535 злотих (скажімо: п'ятсот тридцять дев'ять мільйонів дев'ятсот п'ятдесят сім тисяч п'ятсот тридцять п'ять злотих), збільшена на встановлені законом відсотки, обчислені з 17 липня 2009 року до дати платежу
Аналіз позовної заяви свідчить про те, що вимоги, на які поширюється позов, є необґрунтованими.
Базовим доказом у справі є матеріали, використані в ході попередніх кримінальних проваджень, в яких Budimex S.A. не була стороною і не брала в них участі. Провадження завершилося остаточним виправдувальним вироком у двох інстанціях. Судами обох інстанцій встановлено, що показання свідків та пояснення відповідачів не підтверджують, що вони уклали договір та діяли на шкоду установі (ГДДКіА), для якої було проведено тендер. За отриманою інформацією до Верховного Суду подано касаційну скаргу у кримінальній справі.
Однак, перш за все, Позивач не продемонстрував необхідних передумов для відповідальності за шкоду, хоча його обов'язком є їх довести. Budimex не згоден з вимогами позову, як в принципі, так і в сумі. Вона вважає їх необґрунтованими і тому не створюватиме резервів. Позов не вплине на результати Budimex.